на главную
 содержание:
  
рубаї хайяма   1
рубаї хайяма   2
рубаї хайяма   3
рубаї хайяма   4
рубаї хайяма   5
рубаї хайяма   6
рубаї хайяма   7
рубаї хайяма   8
рубаї хайяма   9
рубаї хайяма  10
рубаї хайяма  11
рубаї хайяма  12
рубаї хайяма  13
рубаї хайяма  14
рубаї хайяма  15
рубаї хайяма  16
рубаї хайяма  17
рубаї хайяма  18
рубаї хайяма  19
рубаї хайяма  20
рубаї хайяма  21
рубаї хайяма  22
рубаї хайяма  23
рубаї хайяма  24
рубаї хайяма  25
рубаї хайяма  26
рубаї хайяма  27
рубаї хайяма  28
рубаї хайяма  29
рубаї хайяма  30
про омара хайяма

   
омар хайям лучшее:
 
хайям омар о жизни

хайям омар о любви

хайям омар  о вине

хайям омар счастье

хайям омар  о мире

хайям омар о людях

хайям омар  о боге

хайям  смысл жизни
 
хайям мудрости жизни
 
омар хайям и любовь
омар хайям и власть
омар хайям и дураки
  
рубаи   100
рубаи   200
рубаи   300
рубаи   400
рубаи   500
  
рубаи   600
рубаи   700
рубаи   800
рубаи   900
рубаи  1000
   

Рубаї Омара Хайяма: на українській мові: вірші цитати мудрість

 
Рубаи Омара Хайяма на украинском языке: стихи цитаты мудрость

* * *

Цей гордий небосхил, байдужий лиходій,

Ще жодному із нас не підживляв надій:

Де знайде зігнуту під тягарем людину,

Іще один тягар він накидає їй.

* * *

Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,

Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:

Того, що суджено, боятися не треба.

Боюсь неправедно прожити на землі.

* * *

Як жалко, що мені, прихильнику вина,

Дістався цей калам* і келія тісна!

Ти висох молячись, а я в шинку промок.

Зате для мокрого й геєна не страшна!

* Очеретяне перо.

* * *

Коли єство моє ліпив Творець із глини,

Зарані відав він про всі мої провини.

Якщо від нього й гріх, чому мене він хоче

В день суду ввергнути в палаючі глибини?

* * *

Настало свято. Злих думок воно

Немало зборе.

Підчаший ллє у піалу вино,

Ясне й прозоре.

Намордник посту, молитов оброть

Це свято зніме

Із тих ослів, що ждуть його давно...

О горе, горе!

* * *

Єсть бик у небесах, Волосожаром зветься;

Є й під землею бик, що бачить не дається.

Хто ж оком розуму погляне, той помітить,

Що посередині табун ослів пасеться.

* * *

Недоброзичливість ніколи не могла

Узяти верх: до злих вертались їх діла.

Я зичу благ тобі - ти зла мені бажаєш:

Ти благ не діждешся, я не побачу зла!

* * *

Шукай людину скрізь: на бідному постої,

У закутку нужди і в пишному покої.

Одна душа жива за сто Кааб дорожча!

Чому ж ідеш до них? Шукай душі живої!

* * *

Коли у небуття і ймення наше кане,

Не згасне сонечко у небі полум'яне.

Нас не було, та світ не був від того гірший;

Він не погіршає й тоді, як нас не стане.

* * *

Хіба не дивно, що пани чиновні,

Самим собі нудні, хоч горді зовні,

До кожного, хто здирство зневажає,

Такого пишного презирства повні?

* * *

У кого кожний день в запасі півкоржа,

У кого свій садок і хата не чужа,

Хто в рабстві не родивсь і сам рабів не має,

У того світлий зір і радісна душа.

* * *

О світе! Знаєш сам, які твої діла!

Сидиш недвигою у башті гніту й зла!

Одним добро даєш, а іншим - лихо! Тільки

Це й знаєш ти, осел! Ні, гірший від осла!

* * *

О Доле! Бідний нам ти приділяєш пай!

Звільни ж мене з тенет, за ворога не май!

Якщо ти з дурнями й низькими накладаєш,-

Ну що ж, тоді й мене за йолопа вважай!

* * *

Ті, що поклони б'ють, наслідують ослам,

Бо служать шахраям, шахрайський возять крам

І найдивніше те, що під покровом віри

Живуть кафірами* і продають іслам!

* Кафір - «невірний» у мусульманському світі.

* * *

В Каабі, в капищах,- дух рабства і покори.

Співають рабству гімн церковні дзвони й хори,

Міхраби*, храми, хрест - та це ж усе ознаки

Терпіння рабського, його міцні підпори!

* Міхраб - заглиблення в стіні мечеті.

* * *

Ви думкою найвищого сягнули,

Про Всеблагого теревені гнули,

А в тайне прозирнути не змогли:

Налепеталися - й навік заснули.

* * *

Ви в себе всесвіту ввібрали силу

I судите про нього - з небосхилу,

А суть пізнавши - наче небосхил,

Сягаєте чолом земного пилу.

* * *

I юних, і старих - всіх поглинає час,

I невеликий нам дається днів запас.

Ніщо не вічне тут: ми підемо так само,

Як ті, що вже пішли й що прийдуть після нас.

* * *

Не буде рож - є колючки над яром;

Погасне світло - вдовольнишся жаром;

Не буде шейха й ханаки* - ну що ж:

Здобріємо дзвіницею й зуннаром**.

* Ханак - місце молитви, монастир.

** Зуннар - пояс, який носили християни в мусульманських державах.

* * *

Ти з глини сам зліпив мене, о Боже!

Ти ковдру тчеш мені і стелиш ложе.

Ніхто у голову мені, крім тебе,

Ані добра, ні зла вписать не може!
 
* * *
Вы читали рубаи Омара Хайяма на украинском языке (перевод - Василь Мисик)
Рубаї Омара Хайяма на українській мові.  (стихи, вірші - цитати - мудрість)
Ім'я перського поета і мислителя XVII століття Омара Хайяма добре відомо кожному. Його чотиривірші - рубаї - займають особливе місце в скарбниці світової культури. Їх цитують всі, хто любить слово. Протягом багатьох століть рубаї привертають поціновувачів прекрасного своїм коштовним  словесним огранюванням. У бездоганному чотиривірші Хайяма уміщається весь життєвий досвід людини: це і весела суперечка з Долею, і сумні бесіди з Вічністю. Хайям зробив жанр рубаї широко відомим, довів цю поетичну форму до досконалості і залишив нащадкам вічне послання, пронизане рідкісною свободою духу.

Спасибо за чтение.

..............................
© Copyright: Рубаї Омар Хайям

 


 

   

 
  Читать: рубаи на украинском языке: мудрість вірші цитати Рубаї Омар Хайям українською мовою.